| « Глава XIV ПІЛЬГИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ З НАВЧАННЯМ | Глава XVI ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ. УЧАСТЬ ПРАЦІВНИКІВ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ » |
Глава XV Iндивiдуальнi трудовi спори
Стаття 221. Органи, якi розглядають трудовi спори
Трудовi спори розглядаються:
1) комiсiями по трудових спорах;
2) районними, районними у мiстi, мiськими чи мiськрайонними судами.
Такий порядок розгляду трудових спорiв, що виникають мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно вiд форми трудового договору.
Установлений порядок розгляду трудових спорiв не поширюється на спори про дострокове звiльнення вiд виборної платної посади членiв громадських та iнших об'єднань громадян за рiшенням органiв, що їх обрали.
Стаття 222. Порядок розгляду трудових спорiв деяких категорiй працiвникiв
Особливостi розгляду трудових спорiв суддiв, прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури, якi мають класнi чини, встановлюється законодавством.
Стаття 2221. Врегулювання трудових спорів шляхом медіації
Трудовий спір між працівником і власником або уповноваженим ним органом незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі.
У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених статтею 221 цього Кодексу.
Участь у процедурі медіації може бути визнана поважною причиною у розумінні статей 225 і 234 цього Кодексу
Стаття 223. Органiзацiя комiсiй по трудових спорах
Комiсiя по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцiєю) трудового колективу пiдприємства, установи, органiзацiї з числом працюючих не менш як 15 чоловiк.
Порядок обрання, чисельнiсть, склад i строк повноважень комiсiї визначаються загальними зборами (конференцiєю) трудового колективу пiдприємства, установи, органiзацiї. При цьому кiлькiсть робiтникiв у складi комiсiї по трудових спорах пiдприємства повинна бути не менше половини її складу.
Комiсiя по трудових спорах обирає iз свого складу голову, його заступникiв i секретаря комiсiї.
За рiшенням загальних зборiв (конференцiї) трудового колективу пiдприємства, установи, органiзацiї можуть бути створенi комiсiї по трудових спорах у цехах та iнших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiї обираються колективами пiдроздiлiв i дiють на тих же пiдставах, що й комiсiї по трудових спорах пiдприємств, установ, органiзацiй.
У комiсiях по трудових спорах пiдроздiлiв можуть розглядатись трудовi спори в межах повноважень цих пiдроздiлiв.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення комiсiї по трудових спорах (надання обладнаного примiщення, друкарської та iншої технiки, необхiдної лiтератури, органiзацiя дiловодства, облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та видача копiй рiшень i т. iн.) здiйснюється власником або уповноваженим ним органом.
Комiсiя по трудових спорах пiдприємства, установи, органiзацiї має печатку встановленого зразка.
Стаття 224. Компетенцiя комiсiї по трудових спорах
Комiсiя по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, за винятком спорiв, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.
Трудовий спiр пiдлягає розглядовi в комiсiї по трудових спорах, якщо працiвник самостiйно або з участю профспiлкової органiзацiї, що представляє його iнтереси, не врегулював розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Стаття 225. Строки звернення до комiсiї по трудових спорах та порядок прийняття заяв працiвника
Працiвник може звернутися до комiсiї по трудових спорах у тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробiтної плати - без обмеження будь-яким строком.
У разi пропуску з поважних причин установленого строку комiсiя по трудових спорах може його поновити.
Заява працiвника, що надiйшла до комiсiї, пiдлягає обов'язковiй реєстрацiї.
Стаття 226. Порядок i строки розгляду трудового спору в комiсiї по трудових спорах
Комiсiя по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спiр у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повиннi розглядатися у присутностi працiвника, який подав заяву, представникiв власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за вiдсутностi працiвника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працiвника при розглядi спору вiд його iменi може виступати представник профспiлкового органу або за вибором працiвника iнша особа, в тому числi адвокат.
У разi нез'явлення працiвника або його представника на засiдання комiсiї розгляд заяви вiдкладається до наступного засiдання. При повторному нез'явленнi працiвника без поважних причин комiсiя може винести рiшення про зняття цiєї заяви з розгляду, що не позбавляє працiвника права подати заяву знову в межах тримiсячного строку з дня, коли працiвник дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.
Комiсiя по трудових спорах має право викликати на засiдання свiдкiв, доручати спецiалiстам проведення технiчних, бухгалтерських та iнших перевiрок, вимагати вiд власника або уповноваженого ним органу необхiднi розрахунки та документи.
Засiдання комiсiї по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутнi не менше двох третин обраних до її складу членiв.
Працiвник i власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований вiдвiд будь-якому члену комiсiї. Питання про вiдвiд вирiшується бiльшiстю голосiв членiв комiсiї, присутнiх на засiданнi. Член комiсiї, якому заявлено вiдвiд, не бере участi у вирiшеннi питання про вiдвiд.
На засiданнi комiсiї ведеться протокол, який пiдписується головою або його заступником i секретарем.
Стаття 227. Порядок прийняття рiшень комiсiєю по трудових спорах
Комiсiя по трудових спорах приймає рiшення бiльшiстю голосiв її членiв, присутнiх на засiданнi.
У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, роботодавця або його представників, результати голосування і мотивоване рішення комісії.
Копiї рiшення комiсiї у триденний строк вручаються працiвниковi, власниковi або уповноваженому ним органу.
Стаття 228. Оскарження рiшення комiсiї по трудових спорах
У разi незгоди з рiшенням комiсiї по трудових спорах працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засiдання комiсiї чи його копiї. Пропуск вказаного строку не є пiдставою вiдмови у прийняттi заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк i розглянути спiр по сутi. В разi коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, i залишається в силi рiшення комiсiї по трудових спорах.
Стаття 229. Строк виконання рiшення комiсiї по трудових спорах
Рiшення комiсiї по трудових спорах пiдлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закiнченнi десяти днiв, передбачених на його оскарження (стаття 228), за винятком випадкiв, передбачених частиною п'ятою статтi 235 цього Кодексу.
Стаття 230. Порядок виконання рiшення комiсiї по трудових спорах
У разi невиконання власником або уповноваженим ним органом рiшення комiсiї по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працiвниковi комiсiєю по трудових спорах пiдприємства, установи, органiзацiї видається посвiдчення, що має силу виконавчого листа.
У посвiдченнi вказуються найменування органу, який винiс рiшення щодо трудового спору, дати прийняття i видачi та номер рiшення, прiзвище, iм'я, по батьковi та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахункiв у банках, рiшення по сутi спору, строк пред'явлення посвiдчення до виконання. Посвiдчення засвiдчується пiдписом голови або заступника голови комiсiї по трудових спорах пiдприємства, установи, органiзацiї та печаткою комiсiї по трудових спорах.
Посвiдчення не видається, якщо працiвник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк iз заявою про вирiшення трудового спору до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду.
На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Стаття 231. Розгляд трудових спорiв у районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах
У районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах розглядаються трудовi спори за заявами:
1) працiвника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згоднi з рiшенням комiсiї по трудових спорах пiдприємства, установи, органiзацiї (пiдроздiлу);
Стаття 232. Трудовi спори, що пiдлягають безпосередньому розглядовi у районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах
Безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах розглядаються трудовi спори за заявами:
1) працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, де комiсiї по трудових спорах не обираються;
2) працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, змiну дати i формулювання причини звiльнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорiв працiвникiв, вказаних у частинi третiй статтi 221 i статтi 222 цього Кодексу;
3) керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступникiв, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, i службових осiб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об'єднаннями громадян, з питань звiльнення, змiни дати i формулювання причини звiльнення, переведення на iншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу i накладання дисциплiнарних стягнень, за винятком спорiв працiвникiв, вказаних у частинi третiй статтi 221 i статтi 222 цього Кодексу;
4) власника або уповноваженого ним органу про вiдшкодування працiвниками матерiальної шкоди, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї;
5) працiвникiв у питаннi застосування законодавства про працю, яке вiдповiдно до чинного законодавства попередньо було вирiшено власником або уповноваженим ним органом i органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї (пiдроздiлу) в межах наданих їм прав;
6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні").
Безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах розглядаються також спори про вiдмову у прийняттi на роботу:
1) працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переведення з iншого пiдприємства, установи, органiзацiї;
2) молодих спеціалістів, які закінчили заклад фахової передвищої, вищої освіти і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;
3) вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або дитину з інвалідністю, а одиноких матерiв батьків - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв;
4) виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повноважень;
5) працiвникiв, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
6) iнших осiб, з якими власник або уповноважений ним орган вiдповiдно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договiр.
Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працiвника матерiальної шкоди, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї, встановлюється строк в один рiк з дня виявлення заподiяної працiвником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.
Стаття 234. Поновлення судом строкiв, пропущених з поважних причин
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи
У разi звiльнення без законної пiдстави або незаконного переведення на iншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працiвник повинен бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.
При винесеннi рiшення про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не бiльш як за один рiк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльше одного року, не з вини працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу.
У разi визнання формулювання причини звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi, орган, який розглядає трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звiльнення перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу в порядку i на умовах, передбачених частиною другою цiєї статтi.
У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку.
У разi затримки видачi копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi виплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.
При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"), орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
За відсутності підтверджень, що резидент Дія Сіті ввів фізичну особу в оману щодо правової природи гіг-контракту, вчиненого з нею згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", його укладення та/або виконання не може вважатися вступом у трудові відносини та/або виконанням роботи без укладення трудового договору (контракту).
Рiшення про поновлення на роботi незаконно звiльненого або переведеного на iншу роботу працiвника, прийняте органом, який розглядає трудовий спiр, пiдлягає негайному виконанню.
Стаття 236. Оплата вимушеного прогулу при затримцi виконання рiшення про поновлення на роботi працiвника
У разi затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рiшення органу, який розглядав трудовий спiр про поновлення на роботi незаконно звiльненого або переведеного на iншу роботу працiвника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробiтку або рiзницi в заробiтку за час затримки.
Стаття 237. Покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника
Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Стаття 2371. Вiдшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди
Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок вiдшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Стаття 238. Задоволення грошових вимог
При розглядi трудових спорiв у питаннях про грошовi вимоги, крiм вимог про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в заробiтку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спiр, має право винести рiшення про виплату працiвниковi належних сум без обмеження будь-яким строком.
Стаття 239. Обмеження повороту виконання рiшень по трудових спорах
У разi скасування виконаних судових рiшень про стягнення заробiтної плати чи iнших виплат, що випливають з трудових правовiдносин, поворот виконання допускається лише тодi, коли скасоване рiшення грунтувалося на повiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях або поданих ним пiдроблених документах.
З цих же пiдстав допускається стягнення з працiвникiв сум, виплачених їм вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення комiсiї по трудових спорах при повторному розглядi спору.
Стаття 240 Виключена
Стаття 2401. Прийняття рiшень органом, що розглядає трудовi спори, у разi неможливостi поновлення працiвника на роботi внаслiдок припинення дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї
У разi, коли працiвника звiльнено без законної пiдстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попереднiй роботi неможливе внаслiдок лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, орган, який розглядає трудовий спiр, зобов'язує лiквiдацiйну комiсiю або власника (орган, уповноважений управляти майном лiквiдованого пiдприємства, установи, органiзацiї, а у вiдповiдних випадках - правонаступника), виплатити працiвниковi заробiтну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спiр, визнає працiвника таким, якого було звiльнено за пунктом 1 статтi 40 цього Кодексу. На такого працiвника поширюються пiльги i компенсацiї, передбаченi статтею 49-3 цього Кодексу для вивiльнюваних працiвникiв, а його зайнятiсть забезпечується вiдповiдно до Закону України "Про зайнятiсть населення" .
Стаття 241 Виключена
Стаття 2411. Обчислення строкiв, передбачених цим Кодексом
Строки виникнення i припинення трудових прав та обов'язкiв обчислюються роками, мiсяцями, тижнями i днями.
Строк, обчислюваний роками, закiнчується у вiдповiднi мiсяць i число останнього року строку.
Строк, обчислюваний мiсяцями, закiнчується у вiдповiдне число останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, обчислюваного мiсяцями, припадає на такий мiсяць, що вiдповiдного числа не має, то строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця.
Строк, обчислюваний тижнями, закiнчується у вiдповiдний день тижня.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного пiсля того дня, з якого починається строк. Якщо останнiй день строку припадає на святковий, вихiдний або неробочий день, то днем закiнчення строку вважається найближчий робочий день.
| « Глава XIV ПІЛЬГИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ З НАВЧАННЯМ | Глава XVI ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ. УЧАСТЬ ПРАЦІВНИКІВ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ » |
 Російською
|
|