• Робота в Україні
• Вакансії
• Резюме

• КЗпП

Глава III ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

Стаття 40. Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї, реорганiзацiї, банкрутства або перепрофiлювання пiдприємства, установи, органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв; ( Пункт 1-1 статтi 40 втратив чиннiсть на пiдставi Закону N вiд 12.07.94 )
2) виявленої невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров'я, якi перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
4) прогулу (в тому числi вiдсутностi на роботi бiльше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасової непрацездатностi, не рахуючи вiдпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений тривалiший строк збереження мiсця роботи (посади) при певному захворюваннi. За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв'язку з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням, мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi;
6) поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;
7) появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння;
8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
9) Виключена;
10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;
11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;
12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Звiльнення з пiдстав, зазначених у пунктах 1, 2 i 6 цiєї статтi, допускається, якщо неможливо перевести працiвника, за його згодою, на iншу роботу.

Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм звiльнення за пунктом 5 цiєї статтi), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюється на випадок повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Стаття 41. Додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категорiями працiвникiв за певних умов

Крiм пiдстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договiр з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу може бути розiрваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов'язкiв керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступниками, головним бухгалтером пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступниками, а також службові особи податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, i службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;
1-1) винних дiй керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, внаслiдок чого заробiтна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмiрах, нижчих вiд установленого законом розмiру мiнiмальної заробiтної плати;
1-2) вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;
2) винних дiй працiвника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності цiнностi, якщо цi дiї дають пiдстави для втрати довiр'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3) вчинення працiвником, який виконує виховнi функцiї, аморального проступку, не сумiсного з продовженням даної роботи.
4) перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи
4-1) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України "Про запобігання корупції".
5) припинення повноважень посадових осіб
6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій

Власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розiрвання договору у випадках, передбачених пунктами 1-5 частини першої та частиною другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статтi 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої цієї статті - також вимог статтi 43 цього Кодексу.

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Стаття 42. Переважне право на залишення на роботi при вивiльненнi працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi

При скороченнi чисельностi чи штату працiвникiв у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi переважне право на залишення на роботi надається працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiєю i продуктивнiстю працi.

При рiвних умовах продуктивностi працi i квалiфiкацiї перевага в залишеннi на роботi надається:

1) сiмейним - при наявностi двох i бiльше утриманцiв;
2) особам, в сiм'ї яких немає iнших працiвникiв з самостiйним заробiтком;
3) працiвникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї;
4) працiвникам, якi навчаються у вищих i середнiх спецiальних учбових закладах без вiдриву вiд виробництва;
5) учасникам бойових дiй, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй;
7) працiвникам, якi дiстали на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї трудове калiцтво або професiйне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти рокiв з часу повернення на постiйне мiсце проживання до України;
9) працiвникам з числа колишнiх вiйськовослужбовцiв строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осiб, якi проходили альтернативну (невiйськову) службу, - протягом двох рокiв з дня звiльнення їх зi служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року

Перевага в залишеннi на роботi може надаватися й iншим категорiям працiвникiв, якщо це передбачено законодавством України.

Стаття 42¹. Переважне право на укладення трудового договору у разi поворотного прийняття на роботу

Працiвник, з яким розiрвано трудовий договiр з пiдстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктом 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разi поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працiвникiв аналогiчної квалiфiкацiї.

Переважне право на укладення трудового договору у разi поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статтi 42 цього Кодексу, та в iнших випадках, передбачених колективним договором.

Умови вiдновлення соцiально-побутових пiльг, якi працiвники мали до вивiльнення, визначаються колективним договором.

Стаття 43. Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Стаття 43¹. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
ліквідації підприємства, установи, організації;
незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу"; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
призову або мобілізації під час особливого періоду роботодавця - фізичної особи
звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Стаття 44. Вихідна допомога

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Стаття 45. Розiрвання трудового договору з керiвником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

На вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї, якщо вiн порушує законодавство про працю, про колективнi договори i угоди, Закон України "Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльностi".

Якщо власник або уповноважений ним орган, або керiвник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розiрвання трудового договору, не згоден з цiєю вимогою, вiн може оскаржити рiшення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рiшення. У цьому разi виконання вимоги про розiрвання трудового договору зупиняється до винесення судом рiшення.

У разi, коли рiшення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано i не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду дiяльнiсть або бездiяльнiсть посадових осiб, органiв, до компетенцiї яких належить розiрвання трудового договору з керiвником пiдприємства, установи, органiзацiї.

Стаття 46. Вiдсторонення вiд роботи

Вiдсторонення працiвникiв вiд роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разi: появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння; вiдмови або ухилення вiд обов'язкових медичних оглядiв, навчання, iнструктажу i перевiрки знань з охорони працi та протипожежної охорони; в iнших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану"

Стаття 47. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працiвником

Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У разі призову власника - фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий власник - фізична особа повинен виконати свої обов’язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.

Стаття 48. Облік трудової діяльності працівника

Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України;

Стаття 49. Видача довiдки про роботу та заробiтну плату

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працiвниковi на його вимогу довiдку про його роботу на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї iз зазначенням спецiальностi, квалiфiкацiї, посади, часу роботи i розмiру заробiтної плати.

« Глава II КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР	Глава III-А ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ВИВІЛЬНЮВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ »
Російською