Чи варто шантажувати роботодавця звільненням і чим це загрожує? Період до кризи 2008 року не даремно називали «ринком кандидатів». Шантаж роботодавця був буденною справою. Співробітники часто погрожували звільнитися, якщо їм не підвищать зарплату, не нададуть вільний графік або додаткові пільги у соцпакет. І нерідко шантажисти домагалися свого.
Страх втратити ключових співробітників пересилював здоровий глузд, і роботодавець йшов на поступки. Сьогодні рекрутери на одну вакансію отримують сотні відгуків і резюме. Компанії навчилися рахувати гроші і відмовилися від неприборканого зростання зарплат: ефективніше стало залишати хороших виконавців, а не «зірок», які постійно набивають ціну.
Часто підлеглий говорить про звільнення, якщо робота в компанії доставляє йому незручності особистого характеру:
- співробітника не влаштовує графік роботи з 9 до 18 годин, так як він не встигає забрати дитину з дитячого садку;
- працівник живе в області, і йому зручно виїжджати на роботу рано вранці, щоб не потрапити у затори;
- працівник поєднує роботу з навчанням, і перша пара починається за дві години до офіційного завершення робочого дня.
Співробітники переходять до погроз, просто тому що не вміють вибудовувати комунікацію з керівником: замовчуючи проблему і погрожуючи звільненням, працівники часто посилюють конфлікт.
При труднощах у першу чергу продумайте сценарії вирішення проблеми: зміщення графіка роботи на ранок/вечір, скасування або скорочення обідньої перерви, скорочення робочого дня, виконання роботи вдома. Як тільки у вас з'явиться чіткий сценарій, сміливо виходьте на розмову з керівником.
Як показує досвід, у більшості випадків вдається знайти компроміс.
Єдиний момент, який хвилює будь-якого начальника, - чи постраждає робота від таких змін і чи не з'являться додаткові витрати. Наприклад, на моє рішення, спосіб подачі інформації (загроза або нормальний діалог) не впливає - я завжди з'ясовую підґрунтя змін (запитів), відкидаючи емоції.
Є працівники, які «прикриваються» правдоподібними доводами, просять про поступки, а самі байдикують або підробляють «на стороні». Співробітники відпрошуються за дитиною у садок, а самі йдуть в суд відстоювати права «лівого клієнта». Або прикидалися хворими, відпрошувалися з роботи, а самі робили макети для інших замовників.
В більшості випадків «ініціативні» працівники самі здають себе. Розкладають «неробочі» документи на столі, забувають на принтері, обговорюють сторонні проекти в офісі, хваляться виграним справою в соцмережах або спільним знайомим...
Така поведінка впливає на майбутні рішення керівника, і коли виникне реальна необхідність, він не піде назустріч співробітнику, і ніякий шантаж не допоможе.
Зустрічаються співробітники, які скаржаться на брак коштів на оплату оренди квартири, купівлю автомобіля та інше. Дивує, що, влаштовуючись на роботу, вони про це не знали. Звичайно, інфляція знецінює доходи, на які працівники колись погодилися. Але при виході на розмову про збільшення зарплати укупі з погрозами звільнення, шанси на успіх прагнуть до нуля.
Стандартний рецепт успішного працевлаштування простий - роботодавець повинен розуміти, що отримає, якщо візьме вас на роботу. Коли працівник замість демонстрації навичок, результатів роботи, озвучування ініціатив починає вимагати підвищення зарплати через брак грошей на оренду квартири (навіть якщо його зарплата нижче ринкової), то хочеться побажати йому удачі і відправити геть. І відправляють, до речі.
Пам'ятайте - Роботодавцю важливо, як виграє бізнес від підвищення працівника на посаді (зарплати). Підвищення задля підвищення нікого не цікавить.
І наостанок невелика порада Роботодавцям. Практика доводить, що працівник, який одного разу вдався до шантажу роботодавця і отримав бажане, не зупиниться на досягнутому і через півроку-рік все одно звільниться або почне висувати нові вимоги.
В наступній статті поговоримо: Зміни до КЗпП, травень 2017 року а також Помилки під час пошуку роботи.