Працевлаштуватися після значної перерви завжди непросто - роботодавці насторожено ставляться до таких здобувачів. Та й сам здобувач може відчувати психологічні труднощі, пов'язані зі зміною способу життя. Чи можна досягти успіху, маючи прогалини в резюме?
Останнім часом ставлення до поняття "вдала кар'єра" в суспільній свідомості сильно змінилося. Якщо раніше успішним вважався чоловік, який тридцять років пропрацював на одному місці і досяг певних висот "від простої робітниці до директора комбінату", то зараз самурайська вірність роботодавцю зовсім не обов'язкова. П'ять років в одній компанії - це вже багато. Та і в начальники прагнуть далеко не всі - горизонтальне зростання не менш почесне. Більше того, затребуваними, високооплачуваними професіоналами цілком можуть стати люди, які зовсім не мають постійного місця роботи - фрілансери, проектні працівники, консультанти.
Відповідно, прогалина в трудовому стажі ще не означає кар'єрного провалу. Ніхто не чекає, що, звільнившись, людина тут же побіжить шукати собі нове місце. Цілком нормально сприймається те, що вона деякий час буде аналізувати ринок праці, можливо, займатися вирішенням особистих і сімейних питань або просто відпочивати. Тому невелика перерва не повинна ставати приводом для занепокоєння. Але навіть якщо з моменту останньої роботи минуло досить багато часу і причиною вашого простою є не усвідомлене рішення, а відсутність відповідних пропозицій, не поспішайте панікувати. Ви можете все змінити.
Основні причини, з яких особа тимчасово залишає роботу, можна розбити на кілька груп:
- сімейні обставини (декретна відпустка, догляд за важкохворими родичами, капітальний ремонт, необхідність тимчасового переїзду у зв'язку з відрядженням одного з подружжя тощо);
- наявність додаткових джерел доходу;
- бажання відпочити, обміркувати ситуацію, здійснити тривалу подорож;
- безуспішні пошуки.
При цьому ми не беремо до уваги роботу без трудової книжки, фріланс, організацію власного бізнесу і т. п., оскільки тут проблема тільки в відсутності офіційного документа про працевлаштування. Мова піде виключно про ті випадки, коли ви і юридично, і фактично були без роботи.
Не так складно відновитися на службі, якщо причиною звільнення стали сімейні справи. Як правило, в такій ситуації людина планує цю перерву заздалегідь, а отже, і готує ґрунт для повернення. Якщо співробітник себе добре зарекомендував, керівник цілком може піти йому назустріч і запропонувати повернутися через певний час, а в разі декретної відпустки таке право і зовсім надається за законом в обов'язковому порядку. Бувають ситуації, коли, не маючи можливості працевлаштувати колишнього співробітника, фахівець з кадрів або начальник рекомендує його в компанію аналогічного профілю.
Якщо кандидат не працював, тому що в нього були інші джерела доходу, то в першу чергу у рекрутера виникне питання: що змінилося? Чому він захотів працевлаштуватися? Припинилося надходження коштів, або він просто вирішив чимось зайнятися, щоб не було нудно вдома.
У першому випадку роботодавці, найімовірніше, зацікавляться таким претендентом, так як за відносно невеликі гроші вони отримають мотивованого працівника.
У другому - навпаки, виникне побоювання, що цей чоловік не тільки сам не буде добре працювати, але і почне розхолоджувати колектив.
У всіх описаних вище ситуаціях кандидату вдасться працевлаштуватися, якщо він буде дотримуватися кількох правил:
1. Описуючи свій досвід роботи, не замовчуйте цей період, а відразу поясніть, чим ви займалися.
2. В резюме вкажіть, що ви шукаєте постійну роботу з повною зайнятістю і це обов'язкова умова.
3. Не варто обмежувати час дзвінків, відмовлятися від співбесід, призначених на ранні години, переносити час зустрічей, посилаючись на домашні проблеми.
4. Покажіть роботодавцю, що вас цікавлять не тільки гроші. Нехай він зрозуміє, що ви скучили за впорядкованим, систематизованим життям, що ви хочете вставати о 5 ранку, щоб у 8 бути на місці, що ви не зірветеся і не втечете.
5. Використовуйте будь-яку можливість підвищити свій професійний рівень, пройдіть курси або просто почитайте спеціальну літературу, покажіть, що ви готові вчитися й розвиватися, але при цьому не вимагайте, щоб роботодавець оплачував ваше навчання.
Ви повинні вирішити для себе, чи дійсно ви хочете повернутися або шукаєте роботу, тому що так треба?
Але буває і так, що здобувач тривалий час ніде не працював без видимої причини. Така ситуація відразу викликає подив: адже в більшості випадків людина обтяжується відсутністю роботи і, залишаючи одне місце, прагне відразу ж знайти інше. Однак останнім часом працівники все частіше роблять свідомий вибір на користь тимчасового припинення пошуків. Як правило, це люди, що вже досягли певних кар'єрних висот, які вважають, що в даний момент їм з якихось причин вигідніше перебувати без роботи, ніж влаштуватися куди-небудь. Буває, що людина "чекає" якесь місце або вважає, що йому необхідно отримати певні знання. Хто хоче відпочити від напруженої роботи, дати собі час, щоб подивитися на свій кар'єрний розвиток з боку і зрозуміти, куди йому потрібно рухатися.
У цій ситуації для успішного працевлаштування таким кандидатам треба довести, що вони весь цей час займалися саморозвитком, не залишали професію, поглиблювали свої знання.
Ставлення роботодавців до кандидатів з перервою в стажі багато в чому залежить від рівня посади. За різними даними, середній термін пошуку роботи у фахівців і менеджерів середньої ланки складає від 1 до 6 місяців, у топ-менеджменту - від 6 до 12 місяців. Тому якщо час ваших пошуків не виходить за ці рамки, ви цілком можете пояснювати ситуацію тим, що не хотіли приймати поспішних рішень.
Так, одна клієнтка кар'єрного консультанта намагалася працевлаштуватися після перерви в півроку. На запитання "Чому Ви не працювали?", вона відповідала: "Відпочивала". На жаль, така відповідь найчастіше сприймається як відсутність мотивації до роботи.
Консультант трохи змінив формулювання на "Спочатку вирішувала сімейні справи, потім - останні 3 місяці - зайнялася пошуком роботи" (що було правдою). Незабаром вона знайшла роботу, в тому числі й тому, що така причина була розцінена як поважна.
Перерва від 6 місяців до 1 року для топ-менеджерів вважається абсолютно нормальною і нерідко навіть бажаною. Людина, яка звикла аналізувати і приймати виважені рішення, цілком може взяти паузу. Однак якщо вона затягнулася, то швидко одержати роботу з тими ж умовами буде важко. У будь-якому випадку в якості пояснення перерви не варто розповідати про те, як ви відпочивали і нічого не робили. Цілком прийнятними і коректними можуть бути такі формулювання: не хотів поспішати, аналізував ринок, розглядав можливості побудови кар'єри, шукав компанію, в якій мені б хотілося працювати, підвищував кваліфікацію і т. п. Всі ці відповіді покажуть, що ви не просто сиділи перед телевізором, але були активні як працівник, як професіонал.
Що стосується фахівців або менеджерів середньої ланки, то їм для пошуків нової роботи потрібно менше часу — близько півроку, а отже, при більш тривалій перерві і наступній спробі вийти на роботу можна очікувати великого числа відмов. Причина полягає в тому, що, не маючи чіткого робочого розкладу, людина звикає жити за графіком свого організму, йому вже як страшний сон згадуються ранні підйоми та часовий шлях на роботу і з роботи. Роботодавець же не готовий чекати, поки новий працівник увійде в робочий ритм, він бажає отримати готового спеціаліста, здатного з першого дня включатися в процес і вимагає мінімальної адаптації, а отже, і витрат.
Тому не забувайте усіма можливими способами підкреслити, що ви готові стати в стрій з першого ж дня.
Перерва в роботі — це лише один з моментів, на який звертають увагу потенційні роботодавці при пошуку співробітників. Так, дійсно, чим довше перерва, тим більш пильну увагу до цього пункту може бути на співбесіді. Але це зовсім не означає, що такому кандидату обов'язково відмовлять, тим більше, якщо він може пояснити причини і показати, що зберіг свій професійний рівень. Основний ключик до успіху — не вважати перерву "клеймом".
Психологія успіху
Чим довше ми шукаємо роботу, тим більше може падати наша самооцінка. Щоб не відчувати себе незатребуваним, важливо вже з самого початку пошуку роботи підійти до цієї справи системно:
- чітко сформулювати свою мету,
- підготувати резюме та супровідний лист,
- продумати самопрезентацію для співбесіди,
- скласти докладний список джерел пошуку,
- по можливості використовувати цей час для професійного розвитку (пройти курси, читати спеціальну літературу, спілкуватися на професійних форумах в Інтернеті тощо).
Щоб переступити психологічний бар'єр, необхідно зрозуміти, що можливі негативні результати повинні сприйматися не як поразки, а як керівництво до дії. Існує безліч порад про те, як домогтися успіху. Починаючи від зовсім простих, але малоефективних, начебто закрити очі і уявити купу грошей в блакитному сяйві, і закінчуючи пропозиціями пройти серйозний курс психоаналізу. Але у всьому зазвичай хороша середина. Треба просто повірити в себе. Все залежить від того, що саме вам вселяє впевненість. Хтось здатний сам себе переконати, кому-то для цього потрібен кар'єрний коуч, комусь - хороший психолог. Не соромтеся звернутися за допомогою до близьких, до тих, хто вас підтримає на цьому шляху.
Не бійтеся виходити на роботу після перерви, не сумнівайтеся в собі: у вас все вийде! Адаптивні можливості людського організму дуже великі, і незабаром ви будете дивуватися, як обходилися без звичного ритму. Не варто уявляти собі всі можливі проблеми і труднощі разом: навіть якщо вони і виникнуть, то розбиратися з ними ви будете поступово, що значно полегшує ситуацію. Зрозуміло, безрезультатних співбесід або відмов по резюме буде більше, а пропозицій та відгуків — менше, ніж до перерви, але якщо ви щиро зацікавлені в тому, щоб знайти роботу, таке прагнення не залишиться непоміченим.
У наступній статті поговоримо: Як перемогти плинність персоналу, а також Дружба з керівником: за і проти.