Питання про сім'ю часто сприймаються здобувачами у штики: яке має значення, з ким я живу і скільки у мене дітей, якщо я добре виконую роботу? Чи важлива ця інформація при прийнятті рішення щодо кандидата, чи це проста формальність?
Менеджери з персоналу стверджують, що завжди звертають увагу на сімейний стан претендента, і для цього є кілька причин. Наявність або відсутність сім'ї дозволяє скласти психологічний портрет майбутнього співробітника, прогнозувати інтенсивність його роботи. Наприклад, на деяких посадах графік нормований тільки умовно - часто доводиться затримуватися, їздити у відрядження. На такі вакансії ніхто не відважиться взяти багатодітну матір, або жінку з маленькою дитиною, навіть якщо вони будуть активно доводити, що готові на будь-які затримки.
До речі жінки з дітьми - сама «проблемна» категорія шукачів, особливо з маленькими. Це зрозуміло, враховуючи, що діти часто хворіють, співробітниця постійно буде на лікарняному, що не порадує жодного роботодавця. Якщо у жінки немає дітей - це теж може стати проблемою. Тут уже менеджер по персоналу запідозрить здобувачку в бажання влаштуватися на роботу і піти в декрет, тому таким жінкам особливо активно на співбесіді ставлять питання про сім'ю, відносини і плани на майбутнє.
Чоловіків про сім'ю запитують набагато рідше, але ейчари стверджують, що до одружених кандидатів ставлення зазвичай більш доброзичливе. Для чоловіка сім'я не розглядається, як обтяження, скоріше підкреслює його серйозність, надійність і зацікавленість у стабільній роботі — як ніяк сім'ю годувати треба. Особливо важливий заповітний штамп у паспорті для дипломатичної і політичної кар'єри.
Часто на співбесіді запитують не тільки про сім'ю, але і про те, з ким і де живе здобувач, знімає квартиру чи володіє власним житлом, чи не виплачує іпотеку. Відповіді на ці питання допомагають зрозуміти, наскільки кандидат самостійний, чи є у нього зобов'язання, які потребують постійної матеріальної відповідальності. З одного боку, необхідність оплачувати житло стимулює більше заробляти, з іншого боку, власна квартира — ознака осілості, а ось знімаючому житло шукачу нічого не варто звільнитися, якщо договір оренди житла закінчиться або господар підніме оплату.
Інформація про сім'ю цікава і з професійної точки зору. Наприклад, якщо кілька поколінь займаються одним і тим ділом, ймовірно, це хороші фахівці. Ніхто не навчить дитину професії краще, ніж батьки, які розкажуть про всі тонкощі, не стануть приховувати секрети та й просто допоможуть, якщо будуть питання або труднощі. Тому, влаштовуючись на роботу в бухгалтерію, не приховуйте, що ваша мама — бухгалтер.
Наведемо найбільш часті незручні питання, які звучать на співбесідах, і правильні відповіді на них.
Чи зустрічаєтеся ви з ким-то і плануєте шлюб? Причина такого інтересу - загроза декрету. Найкраще відповісти на питання нейтрально. Наприклад, моє особисте життя зараз складається таким чином, що ніяк не впливає на мою кар'єру або повідомити, що радикальних змін в особистому житті не передбачається.
Чи плануєте ви найближчим часом дітей? Це питання, незважаючи на його явну нетактовність, звучить дуже часто. Якщо у заміжньої жінки 25-30 років немає дітей, можуть ще й уточнити, чому. Не варто пускатися в пояснення і відвертоші, відповідайте коротко: найближчим часом дітей не планую, цікавить у першу чергу кар'єра.
Як часто хворіє ваша дитина? Відповідайте чесно, але, якщо є можливість залишати дитину з нянями, бабусями та іншими родичами і продовжувати працювати, обов'язково скажіть про це.
Що важливіше: робота чи сім'я? Каверзне питання, тому й відповідь повинна бути відповідною. Всі цінують сімейних людей, тому не потрібно боятися сказати, як важливі для вас рідні та близькі. Про кар'єрні амбіції теж обов'язково згадайте і підкресліть, як важливо дотримуватися в житті балансу між її найважливішими складовими.
Основне правило — на всі подібні питання відповідайте спокійно, впевнено і доброзичливо. У роботодавця не повинно скластися враження, що він намацав «больові» точки, це викличе непотрібну напругу і настороженість. Часто незручні питання задають, щоб змусити здобувача понервувати, подивитися, як він веде себе в стресових ситуаціях, легко виходить з себе.
Якщо на якесь запитання відповідати не захочете, також спокійно можна сказати про це або вибирати нейтральне формулювання.
В наступній статті розбираємо: Зміни у КЗпП, жовтень 2016, а також Чого очікувати від стресового інтерв'ю.