У цій статті ми розглянемо поведінку колег в офісі, яка може вивести вас із себе. І підкажемо, яку лінію поведінки краще вибрати. Як змусити товариша по службі перестати їсти за робочим столом, голосно говорити по телефону, наспівувати під ніс або перебивати колег які розмовляють? У статті ви знайдете конкретні відповіді на конкретні питання.
Основна порада - чітко визначайте межу. Ви не можете змінити характер колеги або зробити приємним неприємного вам співробітника. Однак у вас є право встановлювати межі, а у керівників до того ж є ще й право винагороджувати за їх дотримання і карати за порушення.
Тому непогано було б обговорити з вашим начальником введення в офісі правил базового етикету.
Керівнику потрібно скласти список правил етикету і дати підписати його кожному працівнику.
Ось частина списку правил поведінки в офісі:
- Прибирайтеся в кімнаті відпочинку або на кухні після свого обіду;
- Кладіть нову стопку паперу в лоток принтера, якщо всю використали;
- Відповідайте на всі електронні повідомлення;
- Не сморкайтесь за обіднім столом;
- Не надувайте бульбашки з жувальної гумки;
- Не наспівуйте під ніс;
- Не перебивайте колег які розмовляють;
- Не займайте робоче місце колеги;
- Не стійте над колегою, який зараз зайнятий;
- Не входьте в чужий кабінет без стуку;
- Не свистіть;
- Не говоріть надто голосно.
Також звернемо увагу ще на кілька конфліктних ситуацій, які будуть цікаві і керівникам, і підлеглим.
Не дійте, коли ви роздратовані, і не давайте співробітникам діяти, коли вони знаходяться в гніві.
Коли відбувається щось, що нас дратує, ми проходимо кілька стадій розвитку емоцій. Подія створює і розпалює гнів. У ці моменти пульс частішає, дихання стає глибше, ми починаємо говорити голосніше. Наступна стадія — точка кризи. В цей час ми втрачаємо здатність до міркування і самоконтролю.
Аналогічно на людей діє алкоголь, тому з сердитою людиною варто вести себе так само, як з п'яним. В точці кризи люди говорять і роблять те, про що завжди пізніше шкодують. Після цього емоційного піку слідує спад, який проходить через нормальний спокійний стан і опускається до другої точки кризи - протверезіння. У цей момент людину охоплює співчуття і почуття провини. Люди починають просити вибачення і обіцяти те, що ніколи не зможуть виконати, тобто робити те ж, що і в першій точці кризи, тільки з іншим знаком. Нікому з нас не варто робити ніяких дій ні в одній з точок кризи. Перебування в гніві, ми не можемо контролювати. Проте можна допомогти розлюченому співробітнику не робити необдуманих вчинків: посваритися з клієнтом, колегою або своїм менеджером.
Буває і так, що в кабінет менеджера приходить не один, а відразу кілька розлючених підлеглих. В цьому випадку у них явна чисельна перевага і не можна дозволити їм цим скористатися. Начальник повинен відповісти, що може вислухати всіх по черзі, поки інші будуть чекати в коридорі. Або ж попросити виділити делегата, який і озвучить у розмові один на один суть проблеми, з якою прийшли співробітники.
Знаходьте об'єктивні причини конфліктів між співробітниками.
Ситуація конфлікту позбавляє компанію відразу двох хороших співробітників: замість того щоб працювати, вони тільки і роблять, що лаються. Треба викликати обох в кабінет і попросити кожного висловитися. Поки співробітники кажуть, не треба перебивати їх, висловлювати свою думку або задати питання. Треба просто слухати. А також фіксувати на папері питання, за яким підлеглі конфліктують.
Вислухавши обидві сторони, треба викреслити зі списку особисті нападки і сконцентруватися на фактах. Наприклад, співробітниці виконують однакову роботу, проте роблять це в різних програмах, що ускладнює взаємодію. Жоден не хоче поступитися. Керівнику слід показати співробітникам, що все-таки є те, у чому вони між собою згодні, - що робота повинна проводитися в одній програмі. І встановити за результатами розмови нові правила.
Наступного разу розберемо: Покоління Y - нероби, а також Чого бояться здобувачі, і як це впливає на пошуку роботи.